День: 22.11.2018

Закарпаття – мальовничий куточок України, де знаходять прихисток мандрівники в будь-яку пору року. Проте, останнім часом, проблема забруднення навколишнього середовища сягнула нових масштабів. Саме тому, 15 вересня було розглянуто новий соціальний проєкт по будівництву сміттєпереробного заводу. Про це повідомив у Фейсбуці голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров:

За його словами, німецький інвестор розглядає такі локації для будівництва як Ірлява, Поляна, Хуст і Тячів.

«Побудова сміттєпереробного заводу у Закарпатті — наше стратегічне завдання. Для цього від розмов, які ведуться навколо цього питання протягом останніх 10 років, переходимо до конкретики. Зокрема, сьогодні послухали презентацію представників німецької компанії «Braun Industrial Technology GmbH». На прикладі німецького міста Бад- Кастріц наші гості розповіли про функціонування заводу з переробки сміття, який уже незабаром може з’явитися на Закарпатті».

«Вартість такого заводу, за словами представників «Braun Industrial Technology GmbH», складає від 6 до 9 млн євро. Важливо, що інвестор покриває 70% вартості, а громада — 30%. Для початку будівництва заводу, перший внесок громади (область+місто+ОТГ) становить 5%», – зазначив Петров.

Останні 2 роки, проблема переробки сміття неодноразово була піднята Угорщиною, адже через транскордонну річку Тиса, до країни із Закарпаття потрапляла велика кількість відходів. Таким чином, на всю кількість населення, а це 1,2 мільйона проживаючих, сміттєпереробного заводу просто немає. Відходи накопичуються на полігонах або на несанкціонованих звалищах. Із 609 населених пунктів Закарпатської області, централізований вивіз сміття є тільки в 363-х, тобто 40% громад не охоплені вивозом сміття взагалі.

Бажаємо організаторам та інвесторам якомога швидше реалізувати задумане.

Україна закачала до своїх підземних газових сховищ понад 21 млрд кубометрів газу. Як повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, станом на 14 жовтня російського газу у сховищах немає. Увесь газ Україна купує у країн Європейського союзу.   «Ми готові захищати енергонезалежність нашої країни наступної зими – обсяг газу в ПСГ України перетнув позначку в 21 млрд. куб. м. Транзит: 194,6;

Подяка за гуманітарну допомогу захисникам України, від адміністрації ДУ “ІТОНАМН України”

«Борітеся поборете – вам Бог помагає,  За вас правда, за вас слава, і воля святая»

Не даремно, гаслом даного тексту слугують безсмертні рядки вірша «Кавказ» Тараса Григоровича. Що не день, Україна стикається з новими питаннями та проблемами, але нам ще є за що боротися. Тож, пропонуємо згадати пам’ятні події та перемоги січня разом.

Минув перший місяць нового року. Для кожного з нас, січень був наповнений сімейними, святковими традиціями, дитячим сміхом та канікулами. Цього року, справді є що згадати – розкішну ялинку на Софіївській площі, яка вперше в Європі була відтворена в стилі різдвяного вертепу, з усіма біблійними персонажами.

Окрім цього, Київ засяяв новими місцями відпочинку та безкоштовним катком біля резиденції Президента. І варто це помічати, адже святкова атмосфера дозволила українцями згадати, що світло є, допоки воно горить в кожному з нас. Хтось відволікся від постійних питань комунальних послуг, нових робочих місць та тарифів, а хтось нарешті провів вихідні з сім’єю.

Хочеться винести це окремим пунктом, адже завжди найсильнішою стороною українського народу була, є, і буде – родина, сімейні цінності, традиції  та зв’язки. І за це, хочеться висловити подяку місцевій владі, що змогла цього року зберегти українське вогнище яскравим.

Окрім новорічних святкувань та колядок, Україна успішно відсвяткувала 103 річницю Дня Соборності України. І це надзвичайно важливе свято на сторінках історії нашої країни, і набагато приємніше спостерігати, що відтоді пройшло сторіччя, а українці і досі пам’ятають!

Святкові флешмоби з прапорами сколихнули десятки міст: на вулиці вийшли мешканці Луцька, Хмельницького, Тернополя, Чернівців, Львова та звичайно ж – Києва. Україну привітали депутати Європарламенту, а у Варшаві – офіційно вшанували пам’ять борців за Соборну Україну.

«Живі ланцюги» з прапорами заповнили соціальні мережі, і це докази також, адже нову історію народу ми пишемо щодня.

І це справді наша перемога! Приємно усвідомлювати, що Акт Злуки УНР та ЗУНР  – достойний приклад, адже ми розуміємо, що Україна зараз переживає не найкращі часи, проте досвід наших предків підтверджує те, що одного разу – ми вже воз’єднали Україну, отже, нам по силам зробити це вдруге.

Завжди знайдеться той, хто обезцінить кожну маленьку перемогу, але винесе на загальний розголос поразку, проте, тих, хто вірить, бореться  – завжди більше. Ми впевнені, що читачі МГО «Всенародний контроль та захист» відносять себе до другої частини. Отже, нас більше. Пам’ятаєте: «Борітеся – поборете».

Вже 103 роки, Україна відмічає День злиття Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. 22 січня 1919 року, на Софіївській площі було оприлюднено акт злуки, а ще, дану подію, сторінки історії пам’ятають як створення “живого ланцюга” від Івано-Франківської області, через Львів – до столиці – Києва. Це сталося на 71 річницю Соборності.

Збереглася навіть точна цитата Директорії в той день: «Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.”

Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі. Він став яскравим фіналом складного і тривалого шляху українців до консолідації етносу, перетворення його в єдину політичну націю, а також об’єднання території його споконвічного проживання в межах єдиної української держави.

Надзвичайно прикро усвідомлювати, що сьогодні, Україна проживає нелегкі часи, коли зусилля наших предків, які довготривалий час бажали єдності – рушаться зі швидкістю світла. Все розпочалося з подій далекого 2014 року, і продовжуться до сьогодні. Наша задача, як свідомих громадян, плекати українську мову та починати маленькі кроки з себе. Вшановувати українські народні свята та звичаї, боротися за наші землі, та брати приклад минулих років, адже тоді, українці вистояли, проявили сміливіть навіть перед обличчям комуністичної партії. І ми можемо, адже вміння протистояти – у нас в крові! Зі святом!

Закарпаття – мальовничий куточок України, де знаходять прихисток мандрівники в будь-яку пору року. Проте, останнім часом, проблема забруднення навколишнього середовища сягнула нових масштабів. Саме тому, 15 вересня було розглянуто новий соціальний проєкт по будівництву сміттєпереробного заводу. Про це повідомив у Фейсбуці голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров:

За його словами, німецький інвестор розглядає такі локації для будівництва як Ірлява, Поляна, Хуст і Тячів.

«Побудова сміттєпереробного заводу у Закарпатті — наше стратегічне завдання. Для цього від розмов, які ведуться навколо цього питання протягом останніх 10 років, переходимо до конкретики. Зокрема, сьогодні послухали презентацію представників німецької компанії «Braun Industrial Technology GmbH». На прикладі німецького міста Бад- Кастріц наші гості розповіли про функціонування заводу з переробки сміття, який уже незабаром може з’явитися на Закарпатті».

«Вартість такого заводу, за словами представників «Braun Industrial Technology GmbH», складає від 6 до 9 млн євро. Важливо, що інвестор покриває 70% вартості, а громада — 30%. Для початку будівництва заводу, перший внесок громади (область+місто+ОТГ) становить 5%», – зазначив Петров.

Останні 2 роки, проблема переробки сміття неодноразово була піднята Угорщиною, адже через транскордонну річку Тиса, до країни із Закарпаття потрапляла велика кількість відходів. Таким чином, на всю кількість населення, а це 1,2 мільйона проживаючих, сміттєпереробного заводу просто немає. Відходи накопичуються на полігонах або на несанкціонованих звалищах. Із 609 населених пунктів Закарпатської області, централізований вивіз сміття є тільки в 363-х, тобто 40% громад не охоплені вивозом сміття взагалі.

Бажаємо організаторам та інвесторам якомога швидше реалізувати задумане.

Україна закачала до своїх підземних газових сховищ понад 21 млрд кубометрів газу. Як повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, станом на 14 жовтня російського газу у сховищах немає. Увесь газ Україна купує у країн Європейського союзу.   «Ми готові захищати енергонезалежність нашої країни наступної зими – обсяг газу в ПСГ України перетнув позначку в 21 млрд. куб. м. Транзит: 194,6;

Подяка за гуманітарну допомогу захисникам України, від адміністрації ДУ “ІТОНАМН України”

«Борітеся поборете – вам Бог помагає,  За вас правда, за вас слава, і воля святая»

Не даремно, гаслом даного тексту слугують безсмертні рядки вірша «Кавказ» Тараса Григоровича. Що не день, Україна стикається з новими питаннями та проблемами, але нам ще є за що боротися. Тож, пропонуємо згадати пам’ятні події та перемоги січня разом.

Минув перший місяць нового року. Для кожного з нас, січень був наповнений сімейними, святковими традиціями, дитячим сміхом та канікулами. Цього року, справді є що згадати – розкішну ялинку на Софіївській площі, яка вперше в Європі була відтворена в стилі різдвяного вертепу, з усіма біблійними персонажами.

Окрім цього, Київ засяяв новими місцями відпочинку та безкоштовним катком біля резиденції Президента. І варто це помічати, адже святкова атмосфера дозволила українцями згадати, що світло є, допоки воно горить в кожному з нас. Хтось відволікся від постійних питань комунальних послуг, нових робочих місць та тарифів, а хтось нарешті провів вихідні з сім’єю.

Хочеться винести це окремим пунктом, адже завжди найсильнішою стороною українського народу була, є, і буде – родина, сімейні цінності, традиції  та зв’язки. І за це, хочеться висловити подяку місцевій владі, що змогла цього року зберегти українське вогнище яскравим.

Окрім новорічних святкувань та колядок, Україна успішно відсвяткувала 103 річницю Дня Соборності України. І це надзвичайно важливе свято на сторінках історії нашої країни, і набагато приємніше спостерігати, що відтоді пройшло сторіччя, а українці і досі пам’ятають!

Святкові флешмоби з прапорами сколихнули десятки міст: на вулиці вийшли мешканці Луцька, Хмельницького, Тернополя, Чернівців, Львова та звичайно ж – Києва. Україну привітали депутати Європарламенту, а у Варшаві – офіційно вшанували пам’ять борців за Соборну Україну.

«Живі ланцюги» з прапорами заповнили соціальні мережі, і це докази також, адже нову історію народу ми пишемо щодня.

І це справді наша перемога! Приємно усвідомлювати, що Акт Злуки УНР та ЗУНР  – достойний приклад, адже ми розуміємо, що Україна зараз переживає не найкращі часи, проте досвід наших предків підтверджує те, що одного разу – ми вже воз’єднали Україну, отже, нам по силам зробити це вдруге.

Завжди знайдеться той, хто обезцінить кожну маленьку перемогу, але винесе на загальний розголос поразку, проте, тих, хто вірить, бореться  – завжди більше. Ми впевнені, що читачі МГО «Всенародний контроль та захист» відносять себе до другої частини. Отже, нас більше. Пам’ятаєте: «Борітеся – поборете».

Вже 103 роки, Україна відмічає День злиття Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. 22 січня 1919 року, на Софіївській площі було оприлюднено акт злуки, а ще, дану подію, сторінки історії пам’ятають як створення “живого ланцюга” від Івано-Франківської області, через Львів – до столиці – Києва. Це сталося на 71 річницю Соборності.

Збереглася навіть точна цитата Директорії в той день: «Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.”

Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі. Він став яскравим фіналом складного і тривалого шляху українців до консолідації етносу, перетворення його в єдину політичну націю, а також об’єднання території його споконвічного проживання в межах єдиної української держави.

Надзвичайно прикро усвідомлювати, що сьогодні, Україна проживає нелегкі часи, коли зусилля наших предків, які довготривалий час бажали єдності – рушаться зі швидкістю світла. Все розпочалося з подій далекого 2014 року, і продовжуться до сьогодні. Наша задача, як свідомих громадян, плекати українську мову та починати маленькі кроки з себе. Вшановувати українські народні свята та звичаї, боротися за наші землі, та брати приклад минулих років, адже тоді, українці вистояли, проявили сміливіть навіть перед обличчям комуністичної партії. І ми можемо, адже вміння протистояти – у нас в крові! Зі святом!