Турбота про довкілля стає дедалі популярнішою. Безліч країн світу вже активно сортують сміття, працюють над розробкою нових заходів та вдосконалень в даному питанні. Що ж стосується України – ситуація залишається не просто не вирішеною, а навіть катастрофічною.

З 1 січня 2018 року, в дію вступив Закон «Про відходи», згідно якого, українці зобов’язані сортувати сміття та викидати його у відповідні баки. З держбюджету була виділена достатня кількість коштів на закупку пластикових контейнерів для сортування з відповідними помітками (їжа, скло, пластик, папір). Такий – повинен бути в кожному дворі, але, що говорити про маленькі селища та міста, якщо навіть в столиці – це рідкість. Незважаючи на те, що Закон вступив в силу майже 4 роки тому!

Проблема №1 – Недостатня кількість сортувальних баків

Закони та новенькі баки повинні допомогти за 14 років зменшити обсяги щорічно викинутого сміття з 95% (2016 рік) до 30% (2030 рік). До 2018 року вдалося зменшити обсяги тільки на 1.2%.

За даними Міністерства екології та природних ресурсів, в Україні щорічно утворюється 17 мільйонів тонн побутового та промислового сміття. З них тільки 5% сортується і ще 1% — спалюється на заводі Енергія в Києві. Весь інший обсяг сміття потрапляє на легальні і нелегальні звалища ТПВ, яких в нашій країні десятки тисяч.

А якщо розглянути питання з іншого боку: чи будуть українці так совісно сортувати сміття навіть при наявності баків? Однозначно ні, населення умовно можна розділити на два типи: ті, хто старанно сортує, і ті, хто викидає відходи до будь-якого баку.

Проблема №2 – Низька соціальна культура та рівень знань по темі сортування

Більшість людей, навіть не задумується про те, що в Києві є окремі центри прийому сміття, спеціальні скриньки для використаних батарейок та акумуляторів. Українцям це просто не цікаво, в той час як в Канаді – сортування сміття – це просто як випити води.

Що робити? Відповідь неоднозначна, поширювати інформацію та потайки надіятись, що свідомість оселиться в голові кожного українця, адже сміття – це вже світова проблема №1.

Наступного разу, ВКЗ познайомить вас зі станцією сортування сміття в Києві та статистикою, наскільки це ефективна інвестиція свого часу в майбутнє.

20 липня відбувся потужний вибух на Рівненському хімічному заводі, що спричинило немалий галас в суспільстві України. І не дарма, адже в повітря піднялася величезна помаранчева хмара окису азоту, що посилило і без того тяжку екологічну ситуацію в країні.

МГО «Всенародний контроль та захист» провела власне дослідження, в межах якого ми довідались, чи справді масштаби аварії не критичні для життя людини та що робити, коли є загроза диханню хімічними речовинами.

Перша достовірна інформація про подію пролунала з соцмереж мера Рівного – Олександра Третяка. Він повідомив, що аварія сталась в результаті розгерметизації труби з азотною кислотою, проте постраждалих не було та і поломку швидко усунули. Але які ж наслідки? На питання охоче відповіли науковці.

Нітроген чотири оксид – дуже токсичний і пряме попадання в таку хмару може спричинити набрякання легень, а далі і смерть. Причому, навіть невелика кількість речовини, а в той день – викид був і справді потужний. Відрізнити газ можна по їдкому запаху хлору.

Перші дії при хімічному ураженні:

• – Максимально швидко покинути локалізовану територію;
• – Прямувати перпендикулярно вітру, що забезпечить диханню потоки кисню;
• – В домашніх умовах – зачинити вікна та скористатись кондиціонером.

(Дані запобіжні заходи будуть ефективними і при виникненні пожежі.)

Газ є небезпечним, оскільки важчий за кисень та швидко стелиться по землі, проте, розсіюється завдяки воді.

Якщо ми згадаємо погодні умови 20 липня – на переважній більшості територій України йшов дощ, що мінімізувало наслідки аварії. Але, науковці радять, найближчим часом не відвідувати територію Рівненської області, та не наражати себе на небезпеку.

На перший погляд, Україні вдалося оминути тяжких наслідків, винних на «РівнеАзот» звільнили, але насправді, це зовсім не новина – недбале ставлення до процесів на хімічних заводах, згадати хоча б техногенну катастрофу 1986 року на Чорнобильській АЕС. Насправді, все залежить від кожного з нас, принаймні – бути свідомим громадянином так точно.

14 октября в День Защитника Украины в Киеве прошел Марш сопротивлений «Ні капітуляції», участники которого протестовали против подписания «формулы Штайнмайера».   Люди требовали не предоставлять особый статус Донбассу и не проводить всеобщую амнистию для бандитов, помогавших России оккупировать Донбасс.   По разным подсчетам в акции приняли участие несколько десятков тысяч человек.

Україна закачала до своїх підземних газових сховищ понад 21 млрд кубометрів газу. Як повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, станом на 14 жовтня російського газу у сховищах немає. Увесь газ Україна купує у країн Європейського союзу.   «Ми готові захищати енергонезалежність нашої країни наступної зими – обсяг газу в ПСГ України перетнув позначку в 21 млрд. куб. м. Транзит: 194,6;