В Україні вже другий рік точиться війна з російськими окупантами. Очевидно, що росія програє на полі боя, а від так – вдається до доволі підступних методів ведення війни. Окупанти знищують дронами-камікадзе та ракетами домівки українців, натомість стверджуючи, що знищили якісь пункти з базуванням західної зброї. Вони створили для себе паралельну реальність, світ фейків та брехні та в цьому світі живуть.

Так, приміром, вночі 6 червня російські терористи здійснили жахливий воєнний злочин та акт екоциду – підірвали греблю Каховської ГЕС. Після окупації Нової Каховки рашисти, як справжні терористи, одразу замінували цей стратегічний український об’єкт. У зоні лиха опинилися десятки тисяч людей, майже сотня населених пунктів були підтоплені, а чимало простих та переважно бідних людей, які проживали в депресивних регіонах, опинилися без домівок, а найстрашніше – без нажитого роками майна та документів, які змила велика вода. Найстрашніше, що цей акт злочину завдав великої шкоди навколишньому середовищу. Приміром, лише за підрахунками Мінагрополітики, загальна сума збитків від прямої втрати риби та від втрати потомства складає 9,8 млрд грн. Загалом втрачено щонайменше 11 388,3 т риби. Нафтопродукти та різноманітні отруйні речовини з кладовищ та скотомогильників забруднили Чорне море.
За міжнародним законодавством, російські терористи вчинили воєнний злочин, оскільки гребля Каховської ГЕС не є воєнним об’єктом. Американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що підривом греблі російські війська намагалися стримати контрнаступ ЗСУ, а також для того, аби потім звинуватити в цьому Україну. У результаті цього жахливого злочину був підтоплений лівий берег Дніпра та навіть частина Херсону. Оскільки дамбу збудували за радянських часів, Росія мала інженерні креслення споруди та знала про найуразливіші її місця, а фундамент греблі був розроблений таким чином, щоб витримати практично будь-який зовнішній вплив. Таким чином, причиною обвалення частини бетонної конструкції став заряд вибухівки, закладений у коридорі для обслуговування або тунелі, який проходить крізь фундамент, а інші секції зруйнувало силою води з водосховища. За даними «Укренерго» електростанція відновленню не підлягає, а на відновлення греблі після деокупації знадобиться 7 років. Сума прямих збитків, спричинених підривом Каховської ГЕС, складає щонайменше $2 млрд.
Люди одразу почали збирати речі та готувалися до евакуації. «Укрзалізниця» наступного дня одразу розпочала евакуацію людей та за добу вивезла з зони лиха кілька тисяч людей. Їх розселяли по модульних містечках. Міжнародне співтовариство продемонструвало доволі мляву реакцію на цей злочин росіян, а в Генасамблеї ООН взагалі ніяк не відреагували. Лише поодинокі країни виявили бажання підтримати жителів підтоплених регіонів України, надавши гуманітарну допомогу.  
Однак стало зрозумілим, що основний тягар лягає саме на плечі самих українців, а їм допомогти зможуть волонтери та бізнесмени. Саме вони одразу і кинулися допомагати людям, які опинилися в біді та розпочали збір продуктів харчування та одягу, допомагали постраждалим прибрати в будинках, тощо…

Одним з перших бізнесменів, який зголосився допомогти мешканцям постраждалих регіонів виявився бізнесмен та волонтер Борис Мацюк. Борис Петрович на Херсонщину відправляв власним коштом грузи з продуктами харчування, водою, ліками, засобами гігієни, одягом та організовував виїзд херсонців та жителів області до безпечних місць. Крім того, волонтери Мацюка вивозили з домівок херсонців сміття, яке намила велика вода та лагодили домівки власними зусиллями.
«Допомога рідній Україні є частиною мого життєвого кредо. Як бізнесмен, я маю бути поруч з людьми та вирішувати їх проблеми. Приміром, недавно була організована допомога дітям Херсонщини та Миколаївщини разом із фондом «Свобода для України», – наголосив Мацюк.

Під час російського вторгнення на Київщину у минулому році, досі менш медійною темою є висвітлення боїв на Броварщині. Насправді там точилися запеклі бої, і мало хто знає, що частина населених пунктів навіть була під окупацією ворога. Втім, ворог напав на країну несподівано і країна перед цим жила своїм життям. Але слід надати належне місцевим бізнесменам, волонтерам, які кинулися допомагати українським військовим та простим людям у непростий для країни час.

24 лютого 2022 року рашистами наносилися інтенсивні ракетні удари по Броварах, були атаковані військові частини, місто готувалося до боїв та вторгнення. 1 березня по колоні окупантів 2 українські винищувачі Су-25 нанесли удари біля села Перемога — росіяни рухалися на Бровари. Зрештою, протягом березня 72-га окрема механізована бригада ЗСУ розгромили колони окупантів, які рухалися на Бровари та столицю. Колона російської техніки, що складалася з 6-го та 239-го гвардійських танкових полків 90-ї гвардійської танкової дивізії, просувалася по Броварщині з півночі по шосе М01 з Чернігівщини. Група рухалася повільно і складалася переважно з застарілих радянських танків Т-72. Українські війська атакували колону із застосуванням протитанкових ракетних комплексів та артилерії, коли російська техніка проходила прямою ділянкою траси, оточеною будинками. Українське військове джерело повідомило, що, з розрахунку на можливість загнати росіян у пастку, було атаковано початок і кінець колони, проте, незважаючи на великі втрати, росіянам все ж таки вдалося вивести частину техніки з-під удару та відступити; повідомляється, що деякі російські солдати бігли пішки до довколишніх лісів і сіл. Зрештою, українські війська 24 березня відбили російську атаку на Бровари. Київська обласна цивільна адміністрація повідомила, що станом на 6 ранку російські війська були присутніми в районах населених пунктів Великодимерської громади та Баришівки.
Внаслідок успішної контратаки українські війська відновили контроль над кількома малими селищами, а російські війська були відкинуті на 25 кілометрів. 30 березня російські війська, які перебували навколо Броварів, продовжили відступати у бік Республіки Білорусь, проте утримуючи при цьому лінію зіткнення. 31 березня українські військові користуються тим, що російські війська відводять небоєздатні підрозділи для нанесення успішних контратак. 1 квітня було заявлено про відступ російської армії із Броварського району. До 2 квітня 2022 року, за заявою українського міністерства оборони, була звільнена вся Київська область. Ворожий підрозділ, який йшов на Бровари, зупинив 3-й батальйон вже легендарної бойової 72-ї бригади ЗСУ, так званих «Чорних запорожців».

Втім, поруч із бійцями ЗСУ та ТРО були з 25 лютого 2022 року такі українські патріоти, як Борис Мацюк, Олександр Трохимчук, депутат Великодимерської ОТГ Анатолій Юрченко, і саме вони приклали зусилля для облаштування блокпостів в районі села Русанів для затримання наступу рашистів. З 1 по 3 березня в Русанові розпочалися бойові дії, ворог пошкодив у цьому населеному пункті близько 40 будинків.

Слід сказати, що люди кинулися захищати країну, записуючись до Тероборони. Втім вони йшли боронити рідну землю без відповідного спорядження, одягу, були голодними. Країна не була підготовленою до війни. Тому у цей скрутний для країни час на допомогу прийшли місцеві бізнесмени та волонтери. Бізнесу було що захищати, зрештою свою справу вони будували роками і в них є родини. Війна примусила бізнесменів ставати волонтерами і активніше вкладати власні кошти в підтримку армії.

Одним з таких місцевих бізнесменів так би мовити старого загартування є Борис Мацюк. Він купував українським військовим продукти харчування, забезпечував їх доставку на позиції, діставав чоботи, одяг, військову амуніцію і навіть автомобілі. Саме за волонтерство та допомогу українським захисникам Борис Петрович був відзначений спеціальною грамотою ЗСУ.

В офісі його бізнесу був розгорнутий волонтерський центр. Співробітники та колеги Мацюка пішли боронити країну на фронт. За словами Бориса Петровича, «автівка на фронті як використаний матеріал, завтра її можуть втратити, але вона необхідна для виконання бойових задач». Крім того, Борис Мацюк очолює МГО «Всенародний контроль та захист». Як бізнесмен, який має міжнародні зв’язки, він їх використав з користю для країни: зміг організувати поставки гуманітарної допомоги з-за кордону. Спільно с колегами з Франції завозили до країни вантажі з гуманітарною допомогою. Після звільнення Київщини Мацюк і далі допомагає ЗСУ. За його словами, «це його обов’язок та місія». Зараз бізнесмен допомагає Харкову, Запоріжжю, Херсону, організовують постраждалим від військових дій ворога доставку продуктів харчування на Схід країни. Крім того, він допоміг доставити необхідні медикаменти до військового шпиталю у скрутний час.

«Десь інтуїтивно, я був готовим до того, що повномаштабне вторгнення буде. І вже після 23 лютого разом з командою однодумців ми розгорнули спільну волонтерську діяльність. Зі мною величезна потужна команда, люди, з якими я знайомий роками. Так, нас чекають зараз важкі випробування, але все буде добре, ми разом, ми витримаємо. В нас є друзі за кордоном, друзі в бізнесі, ми комунікуємо з владою, з міжнародними партнерами. Кожен має свою функцію, і кожен крок прозорий та контрольований. Підтримка ЗСУ та добровольців — це було і залишається основним напрямком нашої діяльності. На фронт ми відправляли бронежилети, тепловізори, дрони, автомобілі, продукти харчування, укомплектовували аптечки за стандартами НАТО, діставали генератори, військову амуніцію. Великий напрямок нашої роботи – це надання гуманітарної допомоги простим людям, тому що вони опинилися в складних обставинах. Ми співпрацюємо з багатьма волонтерськими фондами. Нашими однодумцями-волонтерами було розвезено сотні тон вантажу по Україні від одягу та продуктів харчування — до дорого вартісної технікі та обладнання. Ми переможемо і все буде Україна», – наголосив Борис Мацюк.

Посилаємост на сайт newformat.info/politics/

Втрата дому – це один з найважчих випробувань у нашому житті. З березня 2022 року Міжнародна громадська організація “Всенародний контроль та захист” зрозуміла, що може надавати допомогу у відновленні житла для людей, які втратили свої домівки і були змушені переїхати до інших міст України. Їх оселі були зруйновані з приходом “руського миру”, люди залишилися без усього, що нажите протягом усього життя, та знайомого середовища, змушені починати життя спочатку.

Головне – життя та віра в майбутнє нашої України. Ми надаємо допомогу у вигляді речей першої необхідності, будівельних матеріалів та багато іншого. Водночас ми допомагаємо Збройним силам України, надаючи необхідне обладнання, холодильники, пічки, продукти харчування та тепловізори та приціли.

Кожен з нас має можливість впливати на розвиток України. Іноді результат виявляється відразу, а іноді – через десятиліття. Але долучитися і творити країну, де ти хочеш жити, можна вже зараз.

Волонтерство – це, передусім, можливість впливати на те, що відбувається довкола, ініціювати власні проекти та змінювати країну. Часто волонтерство порівнюють з жертовністю, але насправді завдяки своїм вмінням та таланту ти можеш вирішувати або пом’якшувати суспільні проблеми та одночасно отримувати задоволення.

Коли люди стають волонтерами, вони не тільки отримують нагоду проявити себе, здобути знання та навички, але й намагаються зробити життя інших кращим.

“Будь тією зміною, яку хочеш бачити у світі!” – казав Махатма Ганді, а один зі шляхів змін – це волонтерство. Допомагаючи іншим, ми ініціюємо позитивний рух в суспільстві, беремо на себе відповідальність за те, що відбувається довкола, та надихаємо людей на творення добра.

Волонтерська діяльність базується на трьох основних характеристиках, без яких її не можна вважати волонтерством: добровільність, неприбутковість та безоплатність. Ти можеш самостійно обирати зручний для себе спосіб, час, форму та сферу надання волонтерської допомоги. Якщо тобі за допомогу пропонують фінансову винагороду чи гонорар, діяльність не можна вважати волонтером.

«Не питай, що Україна зробила для тебе. Запитай себе, що ти зробив для України»

Міжнародна громадська організація “Всенародний контроль та захист” почала допомагати ЗСУ та Тро з першого дня Аресії РФ проти України. Основними діями були:

Допомога в облаштуванні блокпостів, де особливо відзначилися Трохимчук О.В., Фісоченко В.М., Єрчик Д.В. та Юрченко А.А.

Допомога забезпечення ЗСУ та Тро з перших днів війни: носки, взуття, бронежелети, каски, харчі, ліки та інше.

Збір коштів на авто для ЗСУ, де відзначилися Февянов (Фесяно) Н.О., Годз О.П., Тамарашвілі Н. та Рустамов С.

Подяка за гуманітарну допомогу захисникам України, від адміністрації ДУ “ІТОНАМН України”

«Борітеся поборете – вам Бог помагає,  За вас правда, за вас слава, і воля святая»

Не даремно, гаслом даного тексту слугують безсмертні рядки вірша «Кавказ» Тараса Григоровича. Що не день, Україна стикається з новими питаннями та проблемами, але нам ще є за що боротися. Тож, пропонуємо згадати пам’ятні події та перемоги січня разом.

Минув перший місяць нового року. Для кожного з нас, січень був наповнений сімейними, святковими традиціями, дитячим сміхом та канікулами. Цього року, справді є що згадати – розкішну ялинку на Софіївській площі, яка вперше в Європі була відтворена в стилі різдвяного вертепу, з усіма біблійними персонажами.

Окрім цього, Київ засяяв новими місцями відпочинку та безкоштовним катком біля резиденції Президента. І варто це помічати, адже святкова атмосфера дозволила українцями згадати, що світло є, допоки воно горить в кожному з нас. Хтось відволікся від постійних питань комунальних послуг, нових робочих місць та тарифів, а хтось нарешті провів вихідні з сім’єю.

Хочеться винести це окремим пунктом, адже завжди найсильнішою стороною українського народу була, є, і буде – родина, сімейні цінності, традиції  та зв’язки. І за це, хочеться висловити подяку місцевій владі, що змогла цього року зберегти українське вогнище яскравим.

Окрім новорічних святкувань та колядок, Україна успішно відсвяткувала 103 річницю Дня Соборності України. І це надзвичайно важливе свято на сторінках історії нашої країни, і набагато приємніше спостерігати, що відтоді пройшло сторіччя, а українці і досі пам’ятають!

Святкові флешмоби з прапорами сколихнули десятки міст: на вулиці вийшли мешканці Луцька, Хмельницького, Тернополя, Чернівців, Львова та звичайно ж – Києва. Україну привітали депутати Європарламенту, а у Варшаві – офіційно вшанували пам’ять борців за Соборну Україну.

«Живі ланцюги» з прапорами заповнили соціальні мережі, і це докази також, адже нову історію народу ми пишемо щодня.

І це справді наша перемога! Приємно усвідомлювати, що Акт Злуки УНР та ЗУНР  – достойний приклад, адже ми розуміємо, що Україна зараз переживає не найкращі часи, проте досвід наших предків підтверджує те, що одного разу – ми вже воз’єднали Україну, отже, нам по силам зробити це вдруге.

Завжди знайдеться той, хто обезцінить кожну маленьку перемогу, але винесе на загальний розголос поразку, проте, тих, хто вірить, бореться  – завжди більше. Ми впевнені, що читачі МГО «Всенародний контроль та захист» відносять себе до другої частини. Отже, нас більше. Пам’ятаєте: «Борітеся – поборете».

Вже 103 роки, Україна відмічає День злиття Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. 22 січня 1919 року, на Софіївській площі було оприлюднено акт злуки, а ще, дану подію, сторінки історії пам’ятають як створення “живого ланцюга” від Івано-Франківської області, через Львів – до столиці – Києва. Це сталося на 71 річницю Соборності.

Збереглася навіть точна цитата Директорії в той день: «Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.”

Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі. Він став яскравим фіналом складного і тривалого шляху українців до консолідації етносу, перетворення його в єдину політичну націю, а також об’єднання території його споконвічного проживання в межах єдиної української держави.

Надзвичайно прикро усвідомлювати, що сьогодні, Україна проживає нелегкі часи, коли зусилля наших предків, які довготривалий час бажали єдності – рушаться зі швидкістю світла. Все розпочалося з подій далекого 2014 року, і продовжуться до сьогодні. Наша задача, як свідомих громадян, плекати українську мову та починати маленькі кроки з себе. Вшановувати українські народні свята та звичаї, боротися за наші землі, та брати приклад минулих років, адже тоді, українці вистояли, проявили сміливіть навіть перед обличчям комуністичної партії. І ми можемо, адже вміння протистояти – у нас в крові! Зі святом!

19 січня християнські віряни відзначають велике свято – Хрещення Господнє. Саме цей день знаменує кінець різдвяно-новорічних свят.

Вважається, що саме в цей день Іван Предтеча охрестив Ісуса в річці Йордані, тому і саме свято має ще іншу одноіменну назву — Йордан. За традицією, на Водохреще освячують воду й окроплюють нею домівки, а також занурюються в ополонку з крижаною водою.

Вважається, що вода на Водохреща має цілющі властивості: “змиває” все недобре та загартовує організм. Занурення проходить у спеціально відведених місцях (ополонках), які попередньо освячують. Також у храмах освячується вода, якою вдома освячують житло та тримають як цілющу до Водохреща наступного року.

В зв’язку зі святом, ми підготували список локацій Києва, де можна буде здійснити обряд омивання на Водохреще.

Зокрема, такі зони працюватимуть у Дніпровському, Оболонському та Деснянському районах столиці:

1. Зона відпочинку «Дитяча», Дніпровський район, р. Дніпро, Венеціанський острів.
2. Гідропарк “Венеційський Пляж”
3. Парк Наталка.
4. «Наталка 2» (парк).
5. «Галерна», Голосіївський район, вул. Набережно-Корчуватська.
6. «Предмістна Слобідка», Дніпровський район, р. Дніпро, Венеціанський острів.
7. Озеро Тельбін.
8. «Райдуга», Дніпровський район, вул. Райдужна, озеро Веселка.
9. Пляж Троєщина.
10. Парк «Пуща-Водиця».
11. Вербне Озеро.
12. «Центральна», Дніпровський район, р. Дніпро, острів Труханів.
13. Йорданське Озеро.
14. «Веселка», Дніпровський район, вул. Микільсько-Слобідська, 7.
15. Чорторий Пляж.

Друзі, вітаємо зі святом, та наголошуємо, що омивання корисно робити поступово та обачно. Бережіть себе!